title-ecclesia

Історія ордену кармелітів (інакше – чину братів босих Пресвятої Діви Марії з гори Кармель) починається у Палестині. Він заснований у 1155 році організованою групою монахів на чолі з Брокардом з Калабрії.

Перші поселення кармелітів з'явилися на горі Кармель, звідси і назва. Кармель, у перекладі "сад", – палестинський гірський хребет, вкритий лісом і чудово зрошений. Він тягнеться на території держави Ізраїль вздовж річки Кісон протягом близько 23 км вздовж узбережжя Середземного моря, має висоту 550 м над рівнем моря. Особливою пошаною монахи оточували святого Іллю, відомого пророка зі Старого Завіту.

Кармеліти спочатку наслідували зразки східного чернецтва, зокрема аскетичного сподвижництва. Устав палестинських кармелітів затвердив на початку XIII століття латинський Єрусалимський патріарх Альберт (на той час Єрусалим був під контролем християн). 1238 року, після розгрому християнських військ сарацинами, кармеліти переселилися до Західної Європи. Спочатку вони оселилися на Кіпрі, Сицилії, в Англії, де заснували кілька монастирів та спільнот. Згідно стародавніх оповідей, генералу кармелітів Симону Штоку з'явилася Матір Божа і звеліла йому звернутись до Папи Римського у справі затвердження уставу ордену. У 1247 році змодифікований кармелітський устав був затверджений Папою Інокентієм ІV.

З появою ченців у Європі, устав кармелітів дещо зм'якшився. Ті з – поміж кармелітів, котрі повернулись до первісного уставу, стали називатись "босоногими" або босими кармелітами. З 1593 року орден босих кармелітів отримав самостійність. У Римо-Католицькій Церкві його зараховано до числа "жебракуючих" орденів, члени яких займаються місіонерством, благодійністю та освітою.

З метою проповідування Євангелії на початку XVII століття ченці вирушили з Італії до Персії. Шлях їх пролягав через Річ Посполиту. У 1605 році кармеліти з'явилися у Кракові, де заснували монастир. Перші кармеліти прибули до Бердичева приблизно у 1630 році.

Святі Тереза Авільська та Іван від Хреста, найвидатніші вчителі молитви і духовного життя, отримали звання Докторів (Вчителів) Церкви. Свідченням особистої зустрічі з Богом на дорозі Кармелю є постаті Святої Терези від Дитятка Ісуса – наймолодшого Вчителя Церкви, св. Терези Бенедикти від Хреста (Едит Штайн), покровительки Європи, та св. Рафаїла Каліновського.

Одяг кармелітів – коричнева ряса, поверх якої накидається білий плащ. Особливе значення має Скапулярій – освячений елемент одягу, що носиться на грудях та спині. Скапулярій є знаком посвячення усього чернечого чину Богородиці. Його ще називають одягом Марії. Миряни, які носять кармелітський Скапулярій, об'єднуються в братства, котрі духовно з'єднані з орденом кармелітів. Члени ордену, яких сьогодні більше 4 тисяч у сімдесяти країнах світу, і в наш час займаються місіонерською та духовно – просвітницькою діяльністю, мають навчальні заклади та періодичні видання. Кармеліти до сьогоднішнього дня вірні двом принципам духовного життя: молитві та апостольській діяльності.

Кармель в Україні

Соборна Площа, 25
м. Бердичів 13300
Житомирська обл.

 

м. Київ
вул Шепетівська, 6

За матеріалами: www.karmel.com.ua

 
Історія дієцезії
Єпископи
Прокатедра Київ
Катедра Житомир
Дієцезіальні комісії
Навчальні заклади
Релігійна діяльність
Деканати та парафії
Дієцезії РКЦ України
Ордени і Згромадження
Чин дів
Рухи та спільноти
Санктуарії
 
 

 

programma2014

Copyright © 2008-2014. Київсько-Житомирська дієцезія. Power by: ArtGattino