title-ecclesia

Францисканці – католицький жебрачий Орден

Офіційна його назва Орден Менших Братів. Заснований св. Франциском з Ассізі в Італії в 1209 і затверджений буллою „Solet annuere” 29 листопада 1223 року Папою Гонорієм ІІІ . Незабаром Францисканський Орден набув поширення і в інших країнах Західної Європи.

Статутна вимога бідності відносилася у францисканців не тільки до членів Ордена, але і до Ордена в цілому. Францисканці жили не в закритих монастирях, а між людьми, мандрували, проповідували на мові простого народу бідність і аскетизм, займалися добродійністю. Це сприяло їх популярності і притоці пожертвувань.

Виникнувши на противагу тогочасної церкви з її багатством і розкішшю, Орден з часом перетворився на надійне знаряддя захисту і відбудови Церкви: францисканці вели боротьбу проти єресі. У 1256 вони отримали право викладання в університетах.

Францисканці займалися також місіонерською діяльністю. У XVI-XVIII століттях вони були вигнані з деяких країн. В даний час є одним з впливових католицьких Орденів. У його веденні знаходиться ряд вищих учбових закладів, зокрема університетів, місіонерські і благодійні організації, і інше.

На чолі Ордену є Генерал (Генеральний міністр), що обирається на 6 років. Орден ділиться на Провінції, на чолі яких є Провінціали (Провінціальні міністри), що обираються також на 6 років. Помічниками для їх є Віце-провінціали.

Провінція ділиться на Чернечі доми (спільноти), на чолі яких є Гвардіани (Настоятелі), що обираються на 3 роки. Чернечу спільноту творять Брати, котрим повірені різні обов’язки в Домах та Парафіях реалізуючи францисканську харизму у світі.

В Ордені Св. Франциска з Ассізі існує і жіночий францисканський Орден (Сестри Клариси), а також Францисканський Орден Світських, для братів та сестер, котрі живуть у світі, у своїх сім’ях. Гілками Ордену Менших Братів є:

  • Орден Менших Братів Конвентуальних, котрий почав так називатися і набирати свою структуру після того, як ті ж самі Менші Брати почали переходити з околиць міст у міста, будуючи при цьому Конвенти. Розпочався цей процес ще за життя Франциска.
  • Орден Менших Братів Капуцинів, котрий почав своє існування у 1525 році, коли троє італійських братів францисканців обсервантів об'єдналися в одному прагненні докладніше наслідувати св. Франциска і його перших товаришів. Повстання нового Ордену мав свій початок у тому часі, коли в католицькій церкві назрівали різні реформи. Це вплинуло також і на Орден Менших Братів, в котрому, окрім декількох інших, появилися два основних напрямки: брати францисканці обсерванти і брати францисканці реформати.

З того часу у поточній мові, щоб розрізнити братів францисканців з часом почали називати братів: обсервантами, реформатами, конвентуальними, капуцинами. У Польщі в Кракові, від назви францисканського дому і костелу під опікою св. Бернардина, який започаткував у 1454 році св. Іван Капістран, пішла також назва бернардини, яка увійшла в назву обсерванської Провінції.

В такий спосіб повстало велике францисканське дерево, францисканська родина зі своїми плодами: науковцями, блаженними та святими.

4 жовтня 1897 року на урочистість св. Франциска Ассізького, папа Леон ХІІІ оголосив конституцію „Felicitate quadam”, якою поєднав 4 групи францисканців: братів з обсерванським уставом (обсервантів, босих, бернардинів) з братами реформатами, алькантаринами та реколектами, скасовуючи цим самим ці назви з наказом вживати тільки одну для єдності в Ордені – Менші Брати.

5 жовтня 1897 року в Генеральній Курії Ордену кардинал Серафим Ванутеллі оголосив цю конституцію та унію в Ордені Менших Братів, і представив новий уряд Ордену номінований Папою римським. На українську землю перший францисканець, менший брат, прибув в 1245 році, з місією від папи призупинити татарську навалу, які зайняли майже цілу Азію та рушили на Європу.

Різна доля братів францисканців чекала на цій землі: татарські напади та пограбування, козацькі війни, касата монастирів російською імперією, але найбільшою трагедією для Ордену та Церкви в Україні, і всього українського народу була тоталітарна система комуністичної влади, зі своєю ідеологією та голодомором, з якої залишився тільки один францисканець Мартиніан Войцєх Дажицький, великий місіонер Римсько-Католицької Церкви, відновитель францисканського Ордену в Україні та отець духовний Провінції.

Першим кроком після повалення атеїстичного режиму було відновлення церковних структур і у 1993 році утворення Кустодії св. Архангела Михаїла в Україні, дякуючи Братам польської (бернардинської) Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Кракові.

Наступним кроком було 17 червня 2004 року проголошення нової наймолодшої в Ордені францисканської Провінції. Провінція св. Архангела Михаїла сьогодні радіє з покликань і налічує 17 чернечих домів та 81 францисканця.

Адреса Курії Менших Братів:

Провінція Св. Архангела Михаїла
вул. Київська, 4
10014 м. ЖИТОМИР

Тел.: (+380-412) 42-12-74
Тел./факс: (+380-412) 41-87-65

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду – Секретаріат Провінції (Курія)
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду – Міністр Провінції (Провінціал)
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду – Вікарій Провінції (Віце-Провінціал)

За матеріалами: http://ofm.org.ua

 
Історія дієцезії
Єпископи
Прокатедра Київ
Катедра Житомир
Дієцезіальні комісії
Навчальні заклади
Релігійна діяльність
Деканати та парафії
Ордени і Згромадження
Чин дів
Рухи та спільноти
Санктуарії
 
 
Copyright © 2008-2017. Київсько-Житомирська дієцезія. Power by: ArtGattino