title-ecclesia

День зосередження для Хору парафії св.Олександра в м.Києві

DSC05634

Чи давно ти відкривав Святе Письмо? На якій "спеціальній" поличці у тебе вдома припадає пилюкою Книга, що увійшла до книги рекордів Гіннеса за кількістю публікацій? Як часто ти просто говориш з Господом і розпізнаєш Його звертання до тебе? Чи запрошуєш ти Живого Бога до свого життя повсякденно і повсякчас? На якому місці Господь у твоєму житті?

Багато питань, на котрі у кожного з нас віднайдеться своя власна відповідь, пов'язана так чи інакше з різними життєвими обставинами. Свої відповіді учасники хору шукали разом з Єпископом Київсько-Житомирської Дієцезії Віталієм Кривицьким минулої суботи. Його Ексцеленція знайшов час для нас в своєму щільному графіку та вже за пів години до десятої очікував хор в молитві до Отця.

DSC05577

Частина1. Конференція. Книга Буття

Ми сидимо у великій вітальні сестер Серцянок колом, великим цього разу. Єпископ сідає разом з нами. Просить запалити свічку та роздає нам Святе письмо, чотири томики, решта користається сучасними девайсами - у кого на планшетах, у кого - в телефоні додаток. Помічаю, що сам Єпископ користається тим таки ж планшетом, де попередньо занотовані цитати та тезиси. Готувався. Здавалось би, він - людина з багатолітнім досвідом спілкування з різними колективами, спільнотами, поважна мудра особа, - з чого б то йому готуватися промовляти до парафіяльного хору, хіба йому немає чого нам сказати? Але вже через кілька хвилин, він пояснює сам: до кожної справи підходить не просто так, він готується в молитві до Духа Святого («Дух Святий провадить кожне слово та дію, які ти Йому довіряєш»), просячи про Правильні слова для кожного з нас.  Напередодні ввечері мав бажання говорити про духовну музику, але звернувся до нас з набагато глибшим посланням. Зачепив, як то кажуть, за живе добре знайомим уривком з Книги Буття: Бут.3, 9-24.

По-новому зазвучало Слово, перечитане кілька разів різними людьми. В тиші кожен зосередився на своєму. Та яким же здивуванням стало тлумачення цього уривку Єпископом… На прикладах нашого повсякденного життя, пояснюючи багатовікові істини новими, але доступними словами, Ексцеленція потроху роз’яснював нам Писання та водночас розмірковував над роллю служителів в житті Церкви.

DSC05574

Кожне слово з такого короткого уривку Писання закарбувалося різними образами.

Кілька важливих думок, що й досі супроводжують мене:

В свій час люди з власної волі позбулися гармонії - єдності з Богом, і зараз кожен з нас шукає її, намагаючись досягти її в будь-який спосіб (чи-то Сповідь, чи-то медитації). Брак Гармонії і втрата довіри призвела до наявності в наших душах певного дисонансу, що його ми відчуваємо повсякчас, коли віддаляємося від Творця. Дискомфорт, тривога, сум - називайте по-різному, суть - одна.  Але всі прагнуть відновити баланс, віднайти Гармонію.

В свою чергу, диявол не маючи змоги створити нічого нового, лише нищить вже те, що створене Господом, постійно старається знищити Його дітей, власне тим і надати Богові найбільшої шкоди.

Завуальована реклама диявольського образу відслідковується останнім часом все більше і більше, рекламуються вампіри, ходячі мерці, відбувається зближення негативного так, щоб люди думали, що це вже й не так страшно…

Як приймати Божу волю в покорі? Чому інколи одним дається все, а інші все життя страждають і переживають купу різних «пригод» вже в цьому тимчасовому світі? На все Божа Воля. Яскравим прикладом стало відкидання  єврейським народом Ісуса Христа. Здавалось би, Божий народ вибраний, а так терпить до сих пір - пустеля, війни, утиски.. Євреї та їхнє відкидання Христа - Благодать Божа, як необхідна умова пізнання рештою світу Господа живого в обличчі Ісуса Христа.

Господь настільки безумовно нас любить, що задовго до початку нашої ери (а власне в частині даного уривку Писання) подбав про те, щоб Його діти таки повернулися до Нього.

Висновки кожен робив свої.

В розмову органічно впліталися приклади з нашого служіння, участі хору в житті Церкви. Єпископ нагадав і про розташування хорів, і про музичні твори та настрої, що ними супроводжується кожна Служба Божа. Чи допомогли ви людям молитися, а чи стали предметом загального захоплення?

Серце, сповнене Любов’ю до Господа, звучить по-особливому, розчиняючись в молитві прославлення. Прозоро, відверто, вправно та з усією любов’ю та вдячністю.

Яке головне завдання Хору? Що мають відчувати люди, слухаючи хор? Бажання ще ближче пізнати Бога живого, Гармонію, повертатися обличчям до Євхаристії та приймати Його до свого серця. Наше завдання – лише допомагати нам всім говорити з Богом.

Ти закриваєш очі, звертаючись глибоко до свого серця. Зворушений співом, що проникає в твою душу сокровенними нотами, що пронизані Гармонією.  Виходячи з Храму ти, окрилений своєю участю у Таємниці Євхаристії, повертаєшся додому з цілковитою впевненістю, що ти був на одній з найніжніших зустрічей за цілий робочий тиждень. Своїм щоденним життям ти свідчиш про Його присутність, Він веде тебе за руку і бере на свої рамена, коли в цьому є необхідність і коли тобі потрібна Його допомога.

Мелодія, пісня, ноти, гармонії... Елементи неймовірної близькості до втраченої гармонії з собою та Богом. В своїй розмові з Богом ти можеш плакати та сміятись, молитись пошепки чи голосно прославляти Його співом. Це залежить лише від тебе. Дух Святий попровадить твої думки та слова, якщо запрошувати Його на щодень та довіряти Йому.

Частина 2. Євхаристія

Такої фізичної близькості Ісуса я особисто не відчувала вже дуже давно. На відстані витягнутої руки знаходиться Євхаристія. Каплиця наповнена тишею з запахом осінніх квітів та любові, раз-по-раз чути шепіт друзів в молитві та лише Сестра Людмила вголос підживлює відповідними читаннями наші думки. З великою обережністю лунає канон «Духу Святий, прийди», бо дуже важко стриматися від співу, навіть впівголоса. Коли йдеш до Сповіді в іншу кімнату, за стіною час від часу чути прославу, що наповнює серце розрадою. Я все стояла і збиралася з силами і думками зайти до сповідальної кімнати, аж тут відчинилися двері і Єпископ простяг руку, розсіявши цим самим мої сумніви. Чи часто вам в житті подають руку допомоги? Під час Сповіді не можу стримати сльози покаяння та звільнення і прошу у Єпископа за це пробачення. Всім відомо, що дорослому приступати до Таїнства Сповіді дедалі складніше. Тим паче, якщо було це так давно... Сором, сум, інколи навіть біль ти відчуваєш, але все змінюється після усвідомлення невимовної любові, якою є Прощення.

Ця Служба незвичайна, сьогодні все незвичайне, думається мені.

Маленька каплиця наповнювалась молитвою і співалось в цей час якось по-дивному, було чути любий фальш, відчувався згаданий вище дисонанс, що й далі супроводжуватиме нас протягом всього життя в цьому тимчасовому вимірі, аж до зустрічі з Гармонією, з самим Господом. Але думалось легко.

Ми транслювали Проповідь Єпископа Віталія стрімінгом на Фейсбуку, щоб ще хтось окрім нас мав можливість долучитися до Слова, що надихало, розпалювало серце, та розкривало нові дражливі питання. Служителі Церкви, чи кожен з нас усвідомлював своє місце в Божому плані? Не факт, але Довіра і Віра в Його досконалість має місце в наших серцях.

DSC05645

Частина 3. Фінальна.  Обід та розповіді про дитинство

Зазвичай весь наш колектив зустрічається лише на репетиціях або на Службах Божих. Ти стрибаєш в метро/маршутку/за кермо та мчишся, щоб ввечері чи вранці встигнути вчасно та не спізнитись. Опісля - в такому ж темпі біжиш додому, що все «встигнути». Особливо, якщо у тебе сім’я та діти ). Репетиції проходять в стриманому дусі з повагою до кожної партії та всього хору, потеревенити не доводиться ;). Тому часу пізнати одне одного ближче не те щоб немає, але його геть обмаль. Так і ведеться - «Слава Ісусу Христу!» і «До побачення». І не факт, що й далі так не буде, просто задля збереження традицій, але завдяки Єпископу Віталію та його бажанню познайомитися з кожним з наших учасників трохи ближче,  ми заново познайомилися одне з одним )) Настала черга і Єпископа представитися ближче та розказати нам те, чого ми не прочитали би в жодній соціальній мережі, хіба що трохи згодом, десь у Вікіпедії. Розповідав він нам історію свого покликання, нехитрі історії дитинства в Одесі, про перші сумніви та непокору задля вступу до семінарії, коротко про таємне навчання, довгі дороги додому, хронологічно про те, як йшов Дорогою Довіри.

Єдине, чого нам так забракло в той День - часу. Часу на трохи довші посиденьки за смачним обідом та чаєм з тортиком, часу на другу частину Конференції, часу говорити просто про складні речі та поняття.

А ось і маленький сюрприз - можна стати трохи ближче одне до одного, говорячи про одні й ті ж зустрічі іншими словами:

Darina Rozarii Мне запомнились простота и доброта Его Эксцеленции) Почему-то запало в память, что он пришел за полчаса до встречи и уже ждал нас в молитве.... И то, что, оказывается, епископская шапочка держится без клея (!!!!!!) :)

Vitaliy Kaznodiy Я всегда ищу в себе гармонию, а тут сам епископ про это говорит! Конечно, это близко мне. И еще очень приятно, что он нашел для нашего хора время в своем очень плотном графике, и это не простые слова.

Beata Chernyanchuk Після дня зосередення я зрозуміла, що треба знаходити час для слова Божого. І я буду старатись виділяти час на це. Я задумалась над тим, що для художньої літератури я находжу час, а для Біблію - ні((. Цей день ще бльше з'єднав нас, дякуємо Богу, єпископу, сестрі, Свєті та Віталіку за таку можливість.

Зоя Кохановська День зосередження вселив в мені зернину поглибленої віри, пробудив мене від буденності і подарував мені наснагу для життя. У цей день була можливість не думати про домашні і побутові справи, а зосередитись і краще побачити себе, свої гріхи, щоб їх позбутися. Дуже смачний обід, велика подяка всім за приготування, а особливо за приготування тортика.

Darina Stepanyuk Сподобались думки про те, що хор теж є церковними служителями, як і священики і Борис, і що ми усі робимо спільну справу - допомагаємо людям молитися, і теж молимося разом з ними.

Що для Бога має бути усе найкраще, саме тому важливо співати добре, а не тому, що ми от такі молодці і так гарно співаємо. Що диявол може викривлювати навіть те, що прекрасне, шляхом нашої гордості, і треба за тим пильнувати. Я над тим найбільше задумувалася в частині навчальній).

Крім того, була гарна можливість разом співати у такій простій обстановці, на славу Божу, і мати службу усім разом.

Дуже приємно було почути, як кожен про себе оповідає, за обідом, особливо мило було пізнати 'недавноприбулих', і єпископа, такого, яким він є у звичайному спілкуванні. Сміятися разом, їсти Машин прекрасний торт, спілкуватися так просто, на звичайні теми.

Як завжди, прекрасно і зміцнювально.

Олександр Ходаковський Вперше був на днях зосередження з хором. Вперше був так близько правлячого єпископа Віталія. Відчувалася молитовна атмосфера, простота і невимушеність. Відпочивав душею, роздумував над Словом, яким так щедро ділився отець-єпископ. Дуже сподобалися роздуми про своє місце. Де є зараз я? Чи хочу бути "ближче" до Бога чи ховаюся в "кущах", так як Адам? Чи хочу бути в тих гармонійних відносинах з Богом, які були на початку? Що я конкретно для цього сьогодні роблю? Також, був цікавий час ділення за столом, знайомства. Особливо мені - я відносно недавно прийшов до хору. Залишив спільноту з відчуттям спокою і кількома застановами щодо свого "завтра". Дуже дякую всім, хто доклався до організації дня зосередження. Передусім Богу, ексцеленції отцю-єпископу, с. Людмилі (сестра, обід був надзвичайний! Марія, торт шедевральний!)), пані Світлані і пані Віталію, що дбаєте про кожного з нас і всім Вам, дорогі друзі, за прекрасний день. )) Нехай подібні зустрічі приносять свої рясні плоди у житті кожного з нас! Слава Ісусу Христу!

Ми дякуємо Єпископу, що знайшов час на зустріч з хором та такі потрібні сьогодні слова, за щирість і відкритість, за теплоту серця.

Дякуємо сестрам Серцянкам та особливо сестрі Людмилі за її духовну опіку нашим хором та молитву, так само як і за смачний обід та радісний прийом.

Окрема подака людям, без котрих стала б неможливою ця і всі інші зустрічі - керіникам хору Світлані та Віталію.

І вам, всі любі мої учасники хору! Без вас було б не так радісно у вечори понеділка, середи, п’ятниці та неділі ))

Вікторія Гудова

 
Історія дієцезії
Єпископи
Прокатедра Київ
Катедра Житомир
Дієцезіальні комісії
Навчальні заклади
Релігійна діяльність
Деканати та парафії
Ордени і Згромадження
Чин дів
Рухи та спільноти
Санктуарії
 
 
Copyright © 2008-2017. Київсько-Житомирська дієцезія. Power by: ArtGattino