title-ecclesia

Вибираю Небо

DSC0795827 травня минула І Річниця смерті Архієпископа Петра Мальчука. Польський поет о. Ян Твардовський писав в одному зі своїх віршів, щоб ми спішили любити людей, бо так швидко відходять з цього світу. Після них залишається …. В мене була змога почути спогади про Архієпископа Петра Мальчука, під час спілкування з різними людьми в суботу, 27 травня.

 

Дуже відкрито і зворушливо говорила про свого сина Поліна Мальчук: «Він був завжди такий самий, тобто як дитина. Все сприймав дуже щиро і відверто. Багато молився і Бог був для нього найважливіший на світі». На річницю приїхав також друг дитинства з Вільнюса. Ділився, що Архієпископ завжди зміг знайти спільну мову з кожною людиною. Казав, що «наші городи були поряд і коли потрібно було домовитись на перевозку картоплі додому, ми висилали в село Петра, якому це вдавалося найкраще». Говорячи це не скривав сліз. «Разом вступили в духовну семінарію в Ризі, але я після річного навчання зрозумів, що це не моє. Мій друг продовжував навчання, шануючи мій вибір. Він дуже часто сам хотів постраждати, ніж щоб страждала інша людина». О. Віталій Безшкурий котрий був дуже близько з Архієпископом в останні його роки, дав таке свідчення: «Видно було, що Архієпископ Петро несе на собі великий тягар, але коли хтось до нього приходив, він міг потішити кожну людину і дарував усмішку. На всі проблеми давав одну пораду: «Ти молись, а все буде добре». Для мене служіння з цією людиною було великим даром від Господа Бога». Дуже великим здивуванням для мене було те, що Марія Шевчук, котрій чотири з половиною роки, коли ми готували букет для Архієпископа, сказала таке свідчення: «Я пам’ятаю Архієпископа Петра Мальчука, що він був доброю людиною, добрим отцем. Він був в червоній шапочці на голові з хрестиком. Він був в одязі, на якому також був хрестик. Він нас учив любити Бога, слухати Його, слухати батьків. Він зараз на небі і на нас дивиться».

Для мене зустріч з Архієпископом Петром була як зустріч зі святим, в Ним відчувалося, що це людина Бога. Він своєю поставою вчив, що життя є даром і його потрібно використати до самої глибини. Архієпископ Петро з радістю зустрічався з людьми. Пам’ятаю коли приїхав до нас на оазу Дітей Божих і діти заслухались.  Він був просто Людиною. Слова, котрі говорив підчас різних зустрічей, його погляд та жести спричинялися до того, що я могла відчути смак неба. Кожного дня звертаюся до нього.

Боже дай нам посісти Духа Господнього.

С. Марієтта Мікса

 
Історія дієцезії
Єпископи
Прокатедра Київ
Катедра Житомир
Дієцезіальні комісії
Навчальні заклади
Релігійна діяльність
Деканати та парафії
Ордени і Згромадження
Чин дів
Рухи та спільноти
Санктуарії
 
 
Copyright © 2008-2017. Київсько-Житомирська дієцезія. Power by: ArtGattino